Українська Народна Партія

Програма

Передмова

Програма Української Народної Партії – документ, у якому викладено світоглядні засади, цілі та завдання Партії, шляхи їх досягнення. Громадяни України, які їх поділяють, можуть разом з нами долучитися до спільної праці та політичної боротьби за проголошені Конституцією України права та свободи людини, заможну Українську державу.

Упродовж багатьох століть найкращі уми людства намагалися знайти найоптимальнішу модель побудови суспільства. Світовий досвід засвідчив, що лише там, де втілювалася в життя ідея народовладдя, а не авторитаризму, досягалося зростання добробуту людей в умовах реальної свободи. Відхід від цієї ідеї неодмінно призводив до надмірної концентрації влади у руках окремих осіб, до диктатур і тоталітаризму, від чого в кінцевому наслідку найбільше потерпали народи.

Яскравим прикладом успішної реалізації ідей народовладдя є практика європейських країн, що зазнали поразки у II світовій війні, але за короткий час стали на шлях демократії, відновили економічну могутність, і відтак забезпечили гідний рівень життя своїх громадян.

Черговим доказом живучості ідеї народовладдя стало добровільне демократичне об’єднання європейських народів у Європейському Союзі, де на сьогодні досягнуто найвищого у світі рівня забезпечення та гарантій прав, свобод і добробуту кожної окремої людини.

Українська Народна Партія обстоює ідею народовладдя, її різноманітні форми та прояви – такі, як вибори органів влади, парламентська демократія, захист прав опозиції, демонополізація економіки. Справжня турбота про забезпечення прав і свобод громадян неодмінно пробудить інтерес, зацікавленість та здатність кожної людини творити власний добробут і прогрес Української держави.

Наша партія у своїй діяльності поєднує кращі традиції патріотичного руху україн¬ського народу 90-х років минулого століття з європейськими політичними стандартами в умовах існуючих і нових викликів, які посилюються процесами глобалізації.

Ми – українська партія, світогляд та ідеологія якої ґрунтується на засадах національної демократії і патріотизму. Початки родоводу УНП сягають політичних сил, що виборювали незалежність нашої держави, і національні інтереси України та її народу були і є для нас визначальними. Ми сповідуємо християнські, гуманістичні та загальнолюдські цінності.

Ми – народна партія, яка є активною частиною українського народу, черпає від нього сили, енергію та натхнення, об’єднує громадян України, жінок і чоловіків різних національностей з різних реґіонів держави, різних професійних та вікових категорій, зацікавлених і готових згідно з законом набути владних повноважень для реалізації цієї Програми.

Ми є прихильниками розумного і професійного підходу до розв’язання проблем. Тому ми відкидаємо екстремістські політичні погляди, нетерпимість та насилля в будь-якій формі.

УНП діє в рамках Конституції і законів України, у своїй діяльності заперечує насильницькі методи і виступає за еволюційний шлях розвитку суспільства.

Наші цілі

Виходячи з ідеї народовладдя, враховуючи уроки минулого і сучасного України, спираючись на світовий досвід та об’єктивні тенденції прогресу, Українська Народна Партія ставить перед собою такі основні цілі:

- забезпечити кожній людині свободу в рамках права та сприяти її волі до праці, утвердження особистості у самовизначеному житті;

- побудувати в Україні демократичну державу європейського типу;

- побудувати в Україні екосоціальну, конкурентноспроможну ринкову економіку, яка забезпечила б високі стандарти життя людей на рівні розвинутих країн світу;

- зміцнювати українську політичну націю, сприяти національно-духовному відродженню;

- домогтися оптимального для нашого народу входження України до Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного Договору та світового співтовариства розвинутих країн.

Названі цілі взаємопов’язані, досягнення їх взаємообумовлене.

З почуттям відповідальності за Україну ми претендуємо на довіру наших співвітчизників і прагнемо до провідної політичної ролі в Українській державі.

Розділ 1. Принципові засади

1.1. Людина – найвища соціальна цінність.

Ми визнаємо людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, права і свободи, недоторканність і безпеку найвищими соціальними цінностями.

Ми прагнемо забезпечити кожній людині свободу та сприяти її волі до праці.

Ми прагнемо, щоб кожна людина отримувала радість від життя і мала право та можливість реалізовувати свої нахили, таланти і здібності для власних потреб та для всього суспільства.

Ми хочемо сприяти становленню прав людини як світової цінності. Недоторканне право окремої людини поєднується з добровільним обов’язком активної участі у творенні загального блага. Воля до праці кожної людини мусить підтримуватися відповідно до здібностей; її не можна обмежувати бюрократизацією та надмірним регламентуванням.

1.2. Свобода.

Ми виходимо з того, що кожна людина має природне право бути визнаною як вільна, відповідальна особистість. Свобода, в нашому розумінні, означає самовизначення, яке спирається на совість і розум кожного. На основі своєї свободи людина відповідає за свої дії.

Люди можуть реалізувати свої життєві цілі в рамках суспільного та державного порядку лише через свободу. Завданням політики є захист і забезпечення людині необхідного простору свободи.

У спільноті свобода є досяжною лише за умови відповідальності кожного. Претендуючи на власну свободу, людина повинна також визнавати свободу інших людей.

Передумовою гідного людини буття є якомога ширша свобода окремої людини від втручання держави. Ми виступаємо за зміцнення та постійне оновлення основних прав і свобод. Загрози свободі, що виникають унаслідок сучасного технічного прогресу, слід вчасно усувати.

1.3. Cправедливість.

У своїх правах та своїй гідності всі люди є рівними. Нерівними вони є у своїх талантах, здібностях, нахилах та інтересах.

Ми прагнемо до рівності можливостей для самореалізації людей відповідно до їх особистих даних.

До справедливості належить рівність всіх людей перед законом та однакове застосування закону до всіх. Справедливість передбачає те, що різні верстви населення мають спільно виносити соціальний тягар та ризики.

Справедливість націлена на якомога справедливіший розподіл життєвих можливостей, відкритий доступ до освітніх закладів, товарів, послуг і власності, а також на можливість вільної реалізації права голосу та спільної відповідальності.

Справедливість вимагає визнання особистих заслуг і соціальної компенсації для тих, хто з об’єктивних причин не може брати участі в конкуренції на ринку праці.

Ми виступаємо за справедливий, мирний та демократичний світовий порядок, який повинен забезпечити всім мешканцям Землі їхню справедливу частку природних багатств і гідне людини існування.

Зубожіння та голод ми розцінюємо як особливий політичний виклик справедливості в суспільстві й у світі в цілому.

УНП виступає за встановлення історичної справедливості з боку Української Держави стосовно громадян і політичних сил, які зі зброєю в руках виборювалии волю і незалежність України у ХХ столітті.

1.4. Праця.

Праця людини є частиною її особистої самореалізації.

Вона є передумовою виконання суспільних завдань та підвалиною для прогресу людства.

Воля до праці та готовність до підприємницького ризику повинні підтримуватися.

Особисті заслуги людини, її внесок у суспільний розвиток повинні бути мірилом її трудових доходів, а також професійної та громадської кар’єри.

Ніхто не може бути примушений до непосильної праці.

Праця має бути доступною. Кожен повинен мати право на вільний вибір своєї діяльності.

Праця повинна розкрити здібності людини, її природні задатки і талант.

1.5. Безпека.

Ми виходимо з того, що життя у свободі може відбуватися лише в правовому порядку, якому має змогу довіряти кожен. Держава повинна пом’якшувати конфлікти та забезпечувати політичну і соціальну стабільність.

Безпека вимагає рамкових умов, у яких людина може планувати своє майбутнє. Сюди входить внутрішня і зовнішня безпека держави, захист тіла, життя, свободи та власності, забезпечення у старості, у разі хвороб та соціальної нужди, а також безперешкодний розвиток елементарних сфер особистого та соціального життя, таких як виховання, освіта, культура та релігія.

Ми сповідуємо розбудову правової безпеки та протидіємо постійній зміні рамкових умов.

Ми сповідуємо сприятливий соціальний порядок, можливість фінансування якого має бути забезпечено.

Безпекові функції держави мають слугувати свободі та справедливості.

1.6. Відповідальність.

Кожна людина несе персональну відповідальність за свої дії.

Крім цього людина має нести моральну відповідальність за своїх близьких та спільноту.

Почуття відповідальності має стати основою внутрішньої самоорганізації людини, особливо при прийнятті вагомих рішень, та при здійсненні суспільно важливих дій.

Відповідальність має стати головним чинником у діяльності службових осіб, громадських, політичних, культурних та релігійних діячів.

Відповідальність за свої дії має виховуватися у людини з дитинства і визначати оптимальні норми її поведінки в житті, насамперед – у складних життєвих ситуаціях.

1.7. Гуманізм і патріотизм.

Гуманізм і патріотизм - світоглядні основи УНП. Найвищою цінністю є інтереси людини, її права та свободи, можливість саморозвитку та самовдосконалення особистості. Водночас, спираючись на загальнолюдські цінності і світовий досвід, УНП вважає, що вони мають гармонійно поєднуватися з традиційними національними цінностями та історичною самобутністю українського народу.

У зв’язку з цим УНП виступає проти космополітичних поглядів, які не сприяють консолідації суспільства, ми підтримуємо патріотизм як невід’ємну складову світогляду людини.

1.8. Національна демократія.

Ми дотримуємося таких основоположних демократичних принципів, як пріоритет прав і свобод людини та громадянина, визнання народу джерелом влади, виборність представницьких органів влади всіх рівнів, гарантії прав меншості, політично-правова рівність. Свобода та права людини не можуть повноцінно реалізовуватися без свободи національного самовизначення й саморозвитку народу, без усебічного розвитку та захисту своєї самобутності. Права особи і права нації обопільні та взаємозалежні.

1.9. Громадянське суспільство і терпимість.

Ми прагнемо побудови в Україні громадянського суспільства, визначальними рисами якого мають стати суверенітет народу щодо влади, забезпечення прав і свобод громадянина, верховенство права, рівність усіх перед законом, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, свобода і відповідальність засобів масової інформації.

Ми хочемо домогтися утвердження в Україні терпимості до відмінних переконань і поваги до життєвих цілей, позицій та совісті іншого. Терпимість є не самоціллю, а передумовою подолання розбіжностей у суспільстві, що сприяє мирному співіснуванню різних поколінь, культурних, релігійних, етнічних та соціальних груп.

Розділ ІІ. Людина і держава. Політичний устрій України

Національна свобода найповніше реалізується у формі незалежної національної держави. Демократична правова Українська держава є передумовою свободи окремої людини, вільного національного розвитку громадян України – українців та представників інших національностей, забезпечення їхніх прав і свобод. УНП розглядає національну державу як вищу форму саморозвитку української нації. Незалежна Українська держава у політичній концепції УНП є однією з найбільших цінностей, за яку віддали життя кращі сини та дочки багатьох поколінь українського народу. УНП прагне поєднувати соціальну справедливість та національну демократію.

Ми виступаємо за демократичну, соціальну, правову державу. Ми виходимо з того, що джерелом влади в Україні є український народ. Державна влада має забезпечувати основні права та створювати правову базу для вільного та безперешкодного розвитку людини у відкритому суспільстві.

Конституція України має демократичний характер і її належне застосування є важливим фактором стабільності та сталого розвитку українського суспільства.

Держава не може стояти над людиною, а має бути допоміжним інструментом у забезпеченні людиною своїх потреб.

Держава наділяється повноваженнями, які не можуть бути реалізовані безпосередньо самими громадянами або через представницькі національні органи.

Дії держави мають бути публічними та відкритими для усіх громадян. Влада в Україні має бути політично відповідальною перед громадянами.

2.1. Демократія – необхідна умова розвитку людини.

Ми вважаємо, що демократія є безальтернативною необхідною умовою розвитку людини.

Політичний устрій України має базуватися на нормах демократії, які повинні використовуватися при врегулюванні суспільних відносин на основі поваги до універсальної системи основних прав і свобод людини.

Самообмеження людини на користь іншої людини або всієї спільноти – важливий фактор демократії. Тому ми відкидаємо індивідуальний та колективний егоїзм як негативні чинники розвитку.

Розвиток демократії у суспільстві має здійснюватися на основі постійного, гласного та доступного соціального діалогу з проблемних питань суспільства.

Демократична держава зобов’язана співпрацювати з громадянами і заохочувати їх до цієї співпраці.

Життєздатна демократія вимагає співучасті громадян у громадських дискусіях та політичних рішеннях. Якість демократії вимірюється ступенем і формою їхньої співучасті у рішеннях та системах контролю.

Громадяни мають перед державою обов’язки та права. До них належить, зокрема, право бути вислуханим, право на сприяння та швидке розв’язання всіх їхніх питань, право на інформацію та захист.

Дії та наміри органів державної влади, посадових осіб повинні бути гласними та відкритими для всього українського суспільства і спрямованими на захист інтересів українського народу. Дії спецслужб мають здійснюватися в рамках Конституції та чинного законодавства.

Статус державного службовця має стати важливим чинником гарантій правової держави і політичної стабільності. Небезпеку для українського народу і самої держави становлять важкозрозумілі та непрозорі закони й підзаконні акти. Разом з тим, часті зміни нормативної бази не повинні підривати правову стабільність у державі.

2.2. Законність і правосуддя – єдині для всіх.

Єдиним виміром законності має стати повага до закону. Дотримання закону має бути самоусвідомленою нормою поведінки людини.

Закони мають діяти на основі загальної поваги до фундаментальних та невід’ємних прав і свобод людини, як це передбачено чинними для України міжнародними документами та Конституцією України.

Законність не може бути вибірковою чи перебувати під тиском більшості. Законність вимагає поваги до меншості, реалізацію прав якої не може скасувати жодна більшість.

Закони мають сприяти зростанню добробуту громадян і суспільному розвитку. Закони не можуть суперечити один одному.

Правосуддя в Україні має ґрунтуватися, зокрема, на принципах презумпції невинності, справедливості судового процесу, змагальності сторін у судовому процесі, правового обґрунтування і правильності вироку, відповідальності суддів за заздалегідь неправомірні рішення, права на захист та оскарження вироку.

У разі розгляду карних справ має діяти інститут присяжних, у розгляді господарських спорів – третейські суди.

2.3. Взаємозв’язок і поділ влад.

УНП є прибічницею прозорого і чіткого розподілу повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Законодавча влада має бути справді представницькою та дієвою, виконавча влада має бути негроміздкою і ефективною, судова – незалежною. Законодавча й управлінська діяльність та правосуддя мають відповідати вимогам демократичних законів. Усі гілки влади в рамках своїх повноважень взаємодіють між собою.

2.4. Місцеве самоврядування.

Самоврядування є демократичним інститутом правової держави та невід’ємною складовою громадянського суспільства.

УНП виступає за реальне місцеве самоврядування в Україні. Система самоврядування України як країни-члена Ради Європи має будуватися на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування.

УНП виступає за децентралізацію державного управління – єдино прийнятний шлях запобігання конфліктам між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Партія пропонує нову схему взаємовідносин між місцевими органами публічної влади та територіальну організацію влади в Україні, яка згідно з принципом субсидіарності дозволила б, з одного боку, максимально наблизити процес управління до громадянина, з другого – забезпечити належну якість управлінських та соціальних послуг. На реґіональному (обласному і районному) рівнях органи державної влади мають здійснювати лише загальнодержавні функції управління і такі функції, які не можуть самостійно здійснювати органи місцевого самоврядування. Всі інші повноваження мають бути віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування відповідного рівня.

2.5. Політична партія – основа політичної системи.

УНП розглядає політичні партії як невід’ємний елемент демократії. Вони є основою політичної системи і виступають як політичні інститути, що на професійному рівні формують органи законодавчої, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Їх завданням є створення політичної конкуренції, аналіз суспільних проблем, сприяння формуванню політичної волі та поповнення своїх рядів.

Влада в Україні має бути політично відповідальною перед громадянами, тобто політичні сили, які здійснюють владні повноваження, повинні мати чітку ідентифікацію і заявляти про це публічно.

Діяльність політичних партій мусить бути відкритою для суспільства та громадян, які бажають реалізувати свої здібності в політичній системі України.

В Україні має бути однаково гарантовано діяльність політичних партій, зокрема тих, які перебувають в опозиції.

2.6. Опозиція – запорука демократії.

В Україні має існувати опозиція. Діяльність політичних сил, що перебувають в опозиції, має бути гарантованою.

Діяльність політичної опозиції має відбуватися у правовому полі держави.

Політична опозиція повинна здійснювати контроль за діями влади, для чого повинна мати відповідні посади у представницьких органах влади, а також безпосередній доступ до засобів масової інформації.

Розділ ІІІ. Засади духовного розвитку українського народу

3.1. Духовність як основа буття українців.

Український народ, який тривалий час перебував у колоніальному становищі, впродовж віків зберіг моральні чесноти, працьовитість, миролюбність та інші ознаки національної самобутності.

Саме духовна основа буття українців давала їм можливість виживати на довгому історичному шляху до незалежності під постійною загрозою нищення його ідентичності, до якого постійно вдавалися великі світові імперії.

За тривалі роки існування в неволі українці зберегли і донесли до сьогодення великі духовні скарби, надбані і примножені багатьма поколіннями. Історія, спосіб мислення, родовід, фольклор, звичаї та обряди, національна символіка, прикмети й вірування, світогляд, мова та писемність, народна міфологія, народна творчість, музичність і співучість тощо – усе це є складовою органічної цілісності, якою є духовна культура народу.

Нині тисячолітня духовна спадщина українського народу, на жаль, залишається упослідженою, без постійної уваги та підтримки. Історичні скарби України повинні досліджуватися, вивчатися та бути надбанням усього українського народу. На цих скарбах має будуватися, зокрема, навчальний процес, починаючи з дошкільних закладів.

Український народ володіє безцінною духовною скарбницею, яка за бережливого її використання вселятиме в людей гордість за свою історію та впевненість у майбутньому.

3.2. Українська мова – вагомий чинник консолідації суспільства.

Українська мова – державна мова, що визначено Конституцією України, і цей статус має бути правовою гарантією від подальшого її нищення та зросійщення українців, що здійснювалася впродовж багатьох століть. Державна мова - один із головних атрибутів держави. Тому загроза державній мові має розглядатися як загроза національній безпеці Української держави.

Нині українська мова, мова основного етносу України, потребує не лише законодавчого захисту, а й подальшого розвитку в усіх сферах життєдіяльності.

Кожний державний службовець зобов’язаний досконало знати й користуватися українською мовою. Саме знання української мови разом з фаховими знаннями повинні бути неодмінною умовою для служби у структурах влади. При цьому ми вважаємо, що поряд з глибокими знаннями української мови державні службовці повинні володіти й іншими мовами міжнародного спілкування.

Ми визнаємо та поважаємо мови корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні поряд з українцями, визнаємо і поважаємо їхні звичаї, культуру, розцінюємо їх як національне надбання. Але при цьому ми заперечуємо будь-яке протиставлення мов інших народів чи національних меншин, зокрема, російської мови.

Українська мова має стати мовою міжнаціонального спілкування в Україні. ЗМІ в Україні повинні стати переважно україномовними – відповідно до національного складу населення в нашій державі. Мовна політика держави повинна бути спрямована на те, щоб книговидання та інша друкована продукція українською мовою стали конкурентоспроможними.

Українська мова – вагомий чинник консолідації українського суспільства. Пошанування її усіма народностями, що живуть в Україні, – неодмінна засада мовної політики нашої держави, а це, з іншого боку, сприятиме розвитку мов і культур корінних народів та національних меншин в Україні.

3.3. Україна та українці.

Протягом тривалих років боротьби за державність доля розкидала українців по всьому світу. В окремих державах українці становлять значну частину населення. Закордонні українці є невід’ємною частиною українського народу, незалежно від того, де вони проживають.

Зв’язок, спілкування, діалог, взаємовигідне співробітництво в різноманітних напрямках суспільного життя громадян України з українським зарубіжжям - основа взаємостосунків українців у світі.

Наші зв’язки мають розвиватися, починаючи з особистих людських, через стосунки суб’єктів господарювання, громадські та міжнародні організації, до тісних контактів на рівні місцевої та загальнодержавної влади. Взаємозв’язки з закордонними українцями повинні стати складовою частиною загальнонаціональної політики, а вони самі мають виступати представниками і провідниками інтересів України за кордоном.

3.4. Наука – основа розвитку українського суспільства.

Важливою передумовою існування та прогресу українського суспільства є розвиток вітчизняних наукових технологій задля розв’язання найскладніших проблем нашого часу.

Український народ відзначається високою освіченістю. З огляду на сучасний стан матеріальних та духовних ресурсів в Україні, успішний науковий і технологічний поступ може відбуватися лише в рамках міжнародної кооперації. Міжнародна мережа університетів, системна розбудова мережі досліджень, участь у дослідницьких та індустріальних програмах є передумовами інноваційної діяльності, що забезпечить Україні конкурентоспроможність на міжнародному рівні.

Ми підтримуємо прогрес у науці й техніці для якісного розвитку суспільства. Але прогрес не повинен ставити під загрозу сталий розвиток природи та життя наступних поколінь, а також принижувати людську гідність.

Наука в Україні потребує нової організації, яка відповідала б сучасним вимогам економіки, виробництва, конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Фундаментальна наука має отримати належне та безперебійне фінансування. У найкоротший час наукові інститути мають бути технічно переоснащені, що дасть змогу проводити наукові дослідження на сучасному технічному рівні.

Фундаментальна наука не повинна відокремлюватися від вищої школи, а працювати з нею у тісному взаємозв’язку. Це дасть змогу здійснювати фундаментальні дослідження невідривно з підготовкою фахівців високої кваліфікації, які ще під час навчання повинні успадковувати передовий науковий досвід.

Прикладна наука повинна мати пропозицію від її споживачів. Цьому покликана сприяти податкова політика в Україні, а також розвиток конкуренції на економічному ринку.

Тільки через розвиток науки Україна зможе стати конкурентною у світі країною, яка викличе партнерський інтерес у європейському та світовому співтоваристві.

3.5. Освіта – засіб виховання людської особистості.

Освіта повинна забезпечити всебічну підготовку людини до життя, виробити у неї навички систематичної цілеспрямованої праці, розвинути розумові й фізичні здібності, прилучити до духовних надбань рідного народу та світової цивілізації.

Освіта має будуватися на засадах гуманізму, демократичного світогляду та національної самосвідомості, доброзичливого ставлення до інших народів.

Навчальний процес, незалежно від специфіки чи пріоритетності навчального закладу, має обов’язково включати вивчення і безпосереднє залучення через різноманітні форми виховної роботи національної історії, культури, звичаїв та інших складових духовної спадщини українського народу.

Освітянські заклади мають бути добре технічно й методологічно оснащені, а викладання має відбуватися державною мовою і на сучасному технічному рівні.

Середня освіта в Україні має бути безкоштовною. При цьому ми не виключаємо існування приватних платних навчальних закладів, де навчання може вестися за затвердженими програмами і під контролем держави.

Навчання у вищій школі може здійснюватися за власні або за бюджетні кошти. Випускники, які навчалися за бюджетні кошти, повинні отримати гарантоване робоче місце і, відповідно, відпрацювати за державним призначенням.

В Україні повинна діяти мережа закладів для осіб, які потребують соціальної реабілітації (сироти, інваліди, діти з вадами зору, слуху тощо). Такі заклади мають існувати на повному бюджетному утриманні.

Середня заробітна плата в освітянській галузі не може бути меншою від середньої заробітної плати по Україні.

3.6. Культура – джерело духовності.

Сучасна українська культура, вияв і носій духовної спадщини українського народу, існує і розвивається як складова світової культури.

Відповідальна її місія полягає у збереженні і примноженні скарбів української духовності, національних цінностей, які мають бути передані наступним поколінням українців. Її теперішнє завдання – створення, через теле- та кінопродукцію, засоби масової інформації, мережу культурних закладів (бібліотек, музеїв тощо), громадських організацій повноцінного національно-культурного середовища, яке сприяло б гармонійному розвитку особистості, вихованню патріотичних почуттів українців.

Вагомим чинником має стати розвиток професійного мистецтва в різних його проявах і напрямках; воно покликане продемонструвати українцям самим та іншим народам високий рівень природного таланту українського народу.

Мистецтво має бути складовою освіти, впливати на розширення кругозору дітей, сприяти розвитку їх природних задатків та обдарувань. Завдання збереження власної позиції у світі зобов’язує Україну постійно збагачувати свої духовні ресурси і таланти.

Ми виступаємо за те, щоб духовна політика в галузі культури гарантувала вільний розвиток літератури й мистецтв, забезпечувала можливості для культурного плюралізму.

Митець працює на суспільство, суспільство потребує роботи митця. У взаємній відповідальності жива культура існує на ціннісній багатоманітності та критиці. Видатки на культуру є розумним вкладом у творчість та інновативну спроможність суспільства.

Українська культура формує ідентичність нашої нації та кожної окремої людини. Культура є як історично успадкованою традицією, так і вираженням життя людей сучасності. Вона розвивається у найрізноманітніших формах та інститутах і визначає спосіб нашого співжиття.

Важливою змістовою метою культурної політики України має стати утвердження української ідентичності в Європі, виявлення духовного потенціалу нашої країни, а також розвиток культури етнічних груп в Україні та українських меншин в інших країнах.

Маємо все зробити для того, щоб культура не стала ізольованою від народу для новосформованих “еліт”, а щоб усім уможливити мистецьку діяльність і вільний доступ до надбань культури. Громадська підтримка культури має виявлятися у підтримці індивідуально яскравих талантів і водночас у створенні якомога ширших можливостей для масового залучення людей до мистецтва.

Державна підтримка культури не повинна обмежувати творчу незалежність діячів культури. Підтримка культури має бути не лише справою держави; потрібно всіляко заохочувати приватних спонсорів, зокрема шляхом запровадження податкових пільг.

3.7. Церква – храм віри, надії та любові.

У своїй діяльності ми сповідуємо християнські цінності та християнські принципи, при цьому відкидаємо будь-яку нетерпимість до інших віросповідань.

Ми підтримуватимемо зусилля тих Церков та релігійних спільнот в Україні, які активно сприяють консолідації українського народу, допомагають відроджувати й утверджувати його традиційні духовні цінності.

Ми виступаємо за утворення єдиної Української Помісної Церкви, яка має консолідувати усіх християн і нести людям віру, надію та любов до Бога, свого ближнього і до України.

Влада має сприяти розбудові Церкви як духовного храму суспільства. Досвід інших країн переконливо засвідчує, що віра в Бога і Церква є дієвим і могутнім чинником, здатним об’єднати народ, зробити його морально здоровим і сильним, забезпечити йому демократичний поступ і сталий розвиток.

В Україні не може бути нетерпимості до людей інших конфесій та віросповідань, а також їхніх об’єднань, які діють у рамках Конституції України, законів та договорів. Водночас обов’язком влади має бути турбота про адекватне забезпечення права віруючих українців в інших державах вільно створювати релігійні структури своєї конфесії.

Розділ IV. Суспільні відносини

4.1. Людина і сім’я.

Традиційно для українців сім’я є первинною спільнотою, яка становить підґрунтя вільного суспільства, виступає осередком людського щастя і благополуччя. Ми прагнемо підтримати, зміцнити і захистити інститут сім’ї. Сім’я є першою інстанцією соціалізації та виховання, у якій відбувається становлення особи, її самоусвідомлення як члена спільноти та системи цінностей. Сімейні стосунки є конфіденційною сферою і мають бути захищені від публічного втручання.

Загальні проблеми сім’ї повинні бути під постійною увагою влади, зокрема й ті проблеми, що породжуються сімейними відносинами: матері-одиночки, другий шлюб, позашлюбні діти, проблеми самотніх батьків і т.ін.

УНП домагатиметься належної державної підтримки молодих сімей, зокрема, забезпечення їх власним житлом, виплат грошової допомоги за кожного народженого впродовж трьох років його життя. Ми обстоюємо нове розуміння сімейної культури.

Ми переконані, що насамперед сім’я, а не виховні заклади, може бути гармонійним природним середовищем виховання дітей. З цією метою слід створити належні умови, мінімізувати чинники, що спричиняють сімейні конфлікти, при розлученні передусім мають бути враховані інтереси дітей.

Пологи в Україні мають бути безкоштовні і на належному рівні медичного забезпечення.

Держава повинна підтримувати тих, хто виховує дітей, або доглядає людей похилого віку. Державна підтримка має здійснюватися на засадах субсидіарності.

Вирішення проблем сім’ї має здійснюватися через відповідні державні механізми забезпечення старості. Відмова від професійної діяльності на користь повноцінного виконання завдань сім’ї має знайти відповідне визнання у суспільстві.

4.2. Людина і довкілля.

УНП розглядає довкілля як вічну живу матерію, у гармонії з якою існує людина. Довкілля є такою ж природною цінністю, як і сама людина.

На людину покладається вся відповідальність за збереження, догляд і примноження всього живого, що існує поруч з нею.

Знищення довкілля не може виправдовуватися технічним прогресом. Знищення довкілля заради вигоди є злочином.

Природа і довкілля є життєвою базою для людини. Не лише їх використання, й збереження має бути метою нашої політики. Кожна людина зобов’язана робити свій внесок у цю справу.

Довговічний, орієнтований на прийдешні покоління спосіб господарювання вимагає нового мислення і нових дій у системному контексті. Захист довкілля повинен ураховуватися при прийнятті та реалізації будь-яких рішень. Ми виступаємо проти бездумної та неефективної експлуатації землі. Землі сільськогосподарського призначення мають перебувати під суспільним контролем, а їх використання – здійснюватися з урахуванням сучасних технологій та природно-кліматичних умов.

Збереження умов життя для наступних поколінь є завданням як на національному, так і на європейському та міжнародному рівнях. Надійний захист усіх видів тварин і рослин повинен допомогти зберегти необхідне розмаїття флори та фауни. Ми виступаємо за гуманне поводження з тваринами, створення належних умов для їхнього існування на всій території нашої держави.

4.3. Жінки та чоловіки.

Ми прагнемо встановити в Україні справді рівноправні відносини між жінкою та чоловіком у сім’ї, професійному житті та політиці. Ядром нових суспільних відносин між жінками й чоловіками має стати нова оцінка зайнятості та справедливий перерозподіл неоплачуваної роботи в сім’ї, домашньому господарстві, вихованні та догляді дітей.

Оскільки робота як для жінки, так і для чоловіка, є складовою частиною самоствердження в житті, основні політичні засади повинні спростити жінці й чоловіку сумісність професійної діяльності та сімейного життя.

Ми заперечуємо будь-яку дискримінацію жінок за професійною ознакою та в оплаті праці за аналогічну з чоловіками працю.

Жінки повинні мати однакові з чоловіками умови для службового та професійного зростання. Жінки мають бути соціально захищеними, якщо присвячують своє життя вихованню дітей.

Рівноправне представництво жінок і чоловіків у суспільстві має супроводжуватися також рівноправним представництвом у політиці та органах влади. Ми прагнемо того, щоб така рівноправність забезпечувалася мінімальною квотою в 1/3 державних мандатів, а також сприятливою для жінок політичною культурою.

4.4. Діти, молодь.

Діти – це радість життя, продовження роду, майбутнє. Діти потребують захисту, притулку та ціннісної орієнтації, які їм можуть бути надані передусім матір’ю і батьком. Життя в сім’ї створює найкращі передумови для різнобічного розвитку дитини.

Держава повинна через освітні, соціальні, адміністративні та розважальні заклади забезпечити сприятливі життєві умови для дітей.

Молодь є важливою складовою нашої партії і нашим найважливішим партнером. Ми пропонуємо молодим людям атмосферу свободи та стимулювання до самостійного розвитку. Нашим ідеалом є молода людина, яка поважає традиції українського народу і водночас критично ставиться як до надмірного консерватизму, так і до швидких змін. Молоді люди мають на власну відповідальність формувати сфери свого життя, розвивати здатність до розв’язання проблем і конфліктів та творчо й толерантно брати участь у подальшому розвитку суспільства.

Ми сповідуємо підтримку колективної, а також вільної зайнятості молодих людей – тією мірою, якою вона слугує меті розвитку особистості через освіту, працю, спорт і розваги.

Ми усвідомлюємо те, що сьогоднішня політика має вплив на життя завтрашнє, і тому молодь повинна мати перевагу участі у формуванні політики та прийнятті рішень.

У людей з дитинства має виховуватися почуття відповідальності і за подальшу долю своїх батьків, рідних та суспільства. У молодих людей мають виховуватися патріотичні почуття любові до свого міста, краю, України.

З малих років людина має відчувати свою причетність до розвитку суспільства та свою можливість змінювати на краще наше буття.

В Україні мають зникнути такі явища, як безпритульність дітей та підлітків, бурлакування, жебракування та інші явища, які створюють підґрунтя злочинності. Відповідальність за розв’язання цих питань цілковито лежить на владі.

4.5. Літні люди.

Ми прагнемо створити такі можливості діяльності людини, щоб вона мала забезпеченість у похилому віці.

Літні люди не повинні відчувати труднощів у відпочинку й лікуванні, догляді і задоволенні своїх життєвих потреб.

Соціальна захищеність людини похилого віку має передбачатися, починаючи з її перших кроків продуктивного життя. На це має бути спрямована вся система соціальних стандартів і гарантій.

Люди похилого віку, які з різних причин мають труднощі в своєму існуванні, повинні отримувати підтримку з боку влади.

Новий образ літньої людини – це впевненість у поважній старості, а не страх перед хворобами й самотністю. Якість життя у зрілому віці має включати відповідні до віку житлові умови, забезпечення харчуванням, необхідні побутові послуги, догляд та продовження участі у суспільному, духовному й культурному житті. Ні держава, ні сім’я поодинці не можуть забезпечити усього необхідного літнім людям, які потребують догляду.

4.6. Інваліди.

Ми виходимо з того, що людська гідність не залежить від працездатності, віку чи стану здоров’я. Люди з фізичними вадами є частиною нашого суспільства і, отже, мають право на визнання з його боку. Вони не повинні розглядатися тільки як об’єкт догляду, а мають сприйматися як рівноправний партнер. Соціальна правова держава зобов’язана підтримувати необхідні щодо цього заходи і долати існуючу дискримінацію.

Особлива підтримка та сприяння інвалідам є не лише покликанням громадських установ, а й частиною відповідальності кожної людини, спільноти. Партнерство, людяність і солідарність повинні стати покликанням усіх людей.

Метою нашої політики є забезпечення державою та суспільством такої підтримки інвалідів, що уможливить їхнє самовизначене життя, послідовне залучення до різних суспільних сфер, доступ до життєвих благ.

Якщо інвалід має змогу брати участь у продуктивній праці, навіть обмеженого діапазону, він повинен отримати таку можливість.

Інваліди не повинні відчувати дискомфорту в повсякденному житті, перебуванні в людних місцях, транспорті тощо.

Інваліди-підприємці повинні мати пільговий режим оподаткування порівняно з аналогічною працею інших громадян.

Влада має допомагати і сприяти інвалідам у зайнятті фізичною культурою і спортом, культурно-мистецькою діяльністю тощо. Інваліди мають відчувати себе повноцінними громадянами українського суспільства.

Тяжкохворі, неспроможні до діяльності інваліди мають отримувати допомогу від влади і суспільства.

4.7. Створення робочих місць.

Проблеми зайнятості населення, створення робочих місць мають стати головною турботою влади на всіх її рівнях.

Робота повинна бути доступною для всіх, хто хоче працювати.

Найбільшим ресурсом зайнятості населення має стати розвиток підприємництва, малого й середнього бізнесу. Влада зобов’язана зняти усі перешкоди на шляху продуктивної ініціативи людей.

Особисті заслуги перед сім’єю, суспільством, у політиці, економіці та культурі мають бути мірилом трудових доходів у рамках ринково-економічної системи, а також професійної та суспільної кар’єри. Ніхто не може бути примушений до роботи, яка перевищує його можливості. Праця – важливий елемент людської гідності та утвердження особистості.

Ми маємо досягти того, щоб усе вироблене в Україні високо оцінювалося на міжнародному рівні. Досягти високої якості українських товарів можна підтриманням системи подвійної освіти найманого працівника в професійному освітньому закладі та на самому підприємстві.

Система допомоги безробітним повинна сприяти збереженню кваліфікації людини або можливості їй оволодіти новою професією.

Держава має дбати про створення нових робочих місць, навіть якщо такі робочі місця не будуть мати високої прибутковості.

Влада зобов’язана планувати розвиток територій і спрямовувати будівництво нових потужностей та інвестицій у території, де існує великий рівень безробіття.

4.8. Від пенсійного забезпечення до пенсійної забезпеченості.

Ми виступаємо за дієздатну і справедливу соціальну систему, яка захищає та підтримує обділених та нужденних. У принципі кожен громадянин нашої країни має бути залученим до солідарної системи. Соціальні заклади повинні відігравати роль закладів послуг, а не набувати адміністративного характеру.

Традиційні взаємини між поколіннями, покладені в основу нашої пенсійної системи, мають адаптуватися до передбачуваних змін у структурі населення. Ми виступаємо за пенсійну систему, яка зважала б на конкретний внесок людини у формування матеріального та духовного багатства народу. Ми проти зрівнялівки у цій сфері. Ми – за можливості вибору між раннім виходом на пенсію меншого розміру та пізнім виходом на пенсію більшого розміру. В інтересах солідарного суспільства слід розробити відповідні заохочення для виходу на пенсію у пізніший час.

Система пенсійної забезпеченості має бути персоніфікованою і безпосередньо залежати від заробітної плати людини. Перехід на таку систему є не лише відновленням справедливості, а й створить зацікавленість у високій заробітній платні та вимогливість громадян до влади щодо створення робочих місць.

Система пенсійної забезпеченості повинна мати диверсифікований характер, тобто поряд з пенсійною системою повинні існувати системи добровільного страхування, системи накопичення, кредитування та інші системи збереження коштів для отримання їх у похилому віці.

Ми відкидаємо побудову соціальної політики виключно через бюджетні або інші соціальні фонди як непродуктивну і згубну, що робить людину тільки прохачем у влади.

Крім умов самозабезпечення, в Україні мають діяти й неухильно дотримуватися високі соціальні стандарти життя людей, на захисті яких мають стояти профспілки, недержавні організації і передусім сама держава.

Соціальна політика має утвердити в усвідомленні людей принцип соціальної справедливості, що є невід’ємним чинником демократичної правової держави.

4.9. Захист життя.

Ми маємо повагу до людського життя, як народженого, так і ненародженого. В умовах постійного скорочення чисельності населення України ми виступаємо прихильниками термінової розробки та реалізації окремої державної комплексної програми заходів зі збереження та зміцнення генофонду українського народу. Держава своїми заходами має заохочувати молоді сім’ї до багатодітності й надавати їм підтримку. Ми виступаємо за планування сім’ї в дусі батьківської відповідальності та за своєчасне і масштабне виховання у цій сфері. Політика й суспільство повинні створити умови для запобігання абортам, водночас, ми не вважаємо адекватним вирішення цієї проблеми шляхом кримінального переслідування жінок.

4.10. Здоровий спосіб життя – здорове суспільство.

Лише фізично й духовно здорове покоління українського народу здатне вижити й успішно конкурувати в сучасному світі. Здоров’я – елементарна потреба кожної людини. За збереження здоров’я насамперед відповідає кожен зокрема. Ми вважаємо, що громадяни мають особисто турбуватися про своє здоров’я і заохочуємо усіх до здорового способу життя.

Одним із головних завдань влади є дієві заходи з недопущення зростання наркоманії. Влада і суспільство мають бути терпеливими та допомагати молодим людям усвідомити й виправити свій вчинок, що вийшов за межі загального порядку чи закону. Терпеливість і допомога у таких випадках мають домінувати над покаранням. Жертвам наркоманії слід допомагати, як і всім хворим. Водночас ми вимагаємо суворої кари для наркоторговців.

Доступ до медицини та її закладів має гарантуватися кожному, незалежно від його фінансової спроможності, соціального статусу та місця проживання. Ми за подальший розвиток науково-медичного потенціалу та заходи щодо бо¬ротьби з невиліковними на сьогодні хворобами. Альтернативна медицина, народні методи та засоби лікування можуть розумно доповнювати академічну фахову медицину.

Медичне страхування має бути обов’язковим, як і вільний вибір лікаря та вільне здійснення лікарської професійної діяльності.

Питання охорони здоров’я необхідно розв’язувати насамперед через запобігання захворюванням або створення комплексу умов для здорового способу життя. Основне гасло Української Народної Партії у цій сфері – чисте повітря, чиста вода, чисті помисли.

Першопричини усіх захворювань – це погана екологічна ситуація та нервово-стресові умови життя. Тому боротьба за чисте довкілля, проти забруднення повітря, води, ґрунтів через недбале або хижацьке поводження з природою має стати предметом турботи всіх громадян, громадських організацій і влади.

Система охорони здоров’я повинна бути реформована таким чином, щоб людина була економічно зацікавлена у здоровому способі життя. У навчально-виховних установах (дошкільних, середніх та вищих навчальних закладах) мають бути предмети з фізичного виховання, валеології, раціонального харчування, здорового способу життя, а також запроваджена систематизована профілактика здоров’я дітей та підлітків.

Попереджувальні та профілактичні заходи не звільняють владу від питань належного фінансування галузі охорони здоров’я, медичної науки, а також лікування найпоширеніших хвороб сьогодення. Таке фінансування має здійснюватися через цільові програми на державному та місцевих рівнях.

4.11. Дозвілля та спорт.

Вільне проведення часу є вираженням свободи. Дозвілля належить до елементарних життєвих потреб людини. Ми хочемо сприяти добровільному підвищенню рівня освіченості, відпочинку та спілкування, спорту та розвагам, насолодам життя від літератури й мистецтва, особистим захопленням (гобі) і туризму, які збагачують людину та сприяють розвитку її особистості.

Ми виступаємо на підтримку високих досягнень мистецтва і спорту, оскільки пов’язаний з цим вплив спонукає громадян до фізичної культури, підносячи водночас добре ім’я України в світі.

Усі ті, хто в некорисливих цілях турбується про сферу дозвілля та спорту, заслуговують суспільного визнання.

Спорт є важливим чинником активної політики охорони здоров’я. Тому інвестиції у спорт, особливо шкільний спорт, слід розглядати як добрі інвестиції у сферу здоров’я.

4.12. Житло.

Житло є однією з головних потреб людини. Ми переконані, що існуюча в Україні проблема житла є штучною. Надання людині широких можливостей для будівництва та придбання власного житла є вигідним для самої людини і для економіки країни. Питання будівництва та придбання житла повинно вирішуватися через механізми ринкової економіки, а саме: створення ринку нерухомості, іпотечного кредитування, програм будівництва житла на умовах дольової участі влади або юридичних осіб, програм молодіжного житлового будівництва на умовах здешевлених кредитів, тощо.

Крім будівництва та придбання власного житла має існувати ринок оренди або найму житла.

Програми житлового будівництва мають сприяти зведенню сучасного комфортного житла з екологічно чистих матеріалів. Вкрай необхідно запровадити програми реконструкції та перебудови старих будинків, які вже не відповідають сучасним вимогам. Комплексні заходи у сфері житлової політики знімуть житлову проблему як таку.

4.13. Масова інформація та свобода слова.

УНП розглядає існування незалежних ЗМІ в Україні як невід’ємну складову культури вільного демократичного суспільства і як важливий політичний чинник Відтак ЗМІ повинні визнавати, що громадськість має право вимагати від них фахової кваліфікації та самоконтролю.

Якість і ромаїття – мета відповідальної медійної політики. Щоб забезпечити багатоманітний інформаційний простір незалежними ЗМІ, ми прагнемо шляхом антимонопольних заходів запобігати неконтрольованій концентрації ЗМІ.

Ми виступаємо за впорядковане співіснування системи громадського мовлення та приватних телерадіокомпаній. Першочерговим завданням усіх аудіовізуальних ЗМІ має бути об’єктивне та оперативне інформування населення про найважливіші події, розповсюдження якісної інформації та культурних цінностей, збереження реґіональної культурної ідентичності. Опозиційним політичним партіям має бути гарантовано можливість висвітлення в засобах масової інформації їх поглядів та точок зору з усіх важливих питань.

Ми хочемо захистити приватну сферу кожної людини від усілякого поширення інформації у ЗМІ, не допускаючи цензури.

Ми заперечуємо використання ЗМІ для пропаганди насильства, порнографії, задурманювання громадян, найперше дітей та підлітків.

4.14. Боротьба зі злочинністю та безпека.

Ми працюємо на суспільство, у якому всі можуть вільно пересуватися і безпечно почуватися. Життя, свобода і власність мають ефективно охоронятися як найголовніші правові цінності.

Держава зобов’язана ефективно утверджувати право. Здійснення державою монопольних владних повноважень повинно відповідати праву й закону. Це означає не державне всевладдя, а максимальну правову безпеку громадян.

Держава має послідовно й ефективно поборювати усіма правовими засобами насилля і злочинність. Особливу загрозу для українського суспільства становить корупція, викорінення якої вимагає спеціальних зусиль. Виконавча влада і юстиція повинні отримати в розпорядження всі необхідні інструменти для виконання цих завдань. При цьому вони залежать від підтримки всіх громадян. У своїй поведінці кожен громадянин несе відповідальність за внутрішній мир у країні.

Ми виступаємо за те, щоб правопорушення каралися оперативно й послідовно. Багаторічні юридичні процеси підривають довіру громадян до правової держави.

Правопорушення і покарання мають перебувати в адекватному співвідношенні. Кримінальне право повинно враховувати усталені українські правові звичаї, а також суспільні процеси та системи цінностей, що змінюються.

4.15. Іноземці.

УНП враховує той факт, що в умовах глобалізації дедалі більше іноземців перебуває в нашій країні. Ми виходимо з того, що кожен іноземець в Україні як людина може претендувати на справедливе та гуманне поводження відповідно до міжнародних, зокрема європейських правових норм. Наша політика повинна ґарантувати, щоб кількість іноземців не перевищувала можливості українського ринку праці, системи освіти та реґіонального ринку житла.

Нелегальну міграцію слід поборювати та приборкувати усіма засобами правової держави.

Розділ V. ЕкоСоціальна ринкова економіка – для розвитку здібностей та задоволення потреб кожної людини

5.1. Екосоціальна ринкова економіка.

Здорова економіка є однією з найважливіших передумов для добробуту і благополуччя в країні. Домінуючою економічною основою українського суспільства має бути приватна власність та ринкова економіка. Приватна власність і конкуренція є найважливішими принципами соціальної ринкової економіки. Політичний та економічний порядок у державі мусить сприяти волі кожної окремої людини до праці. Без забезпечення міжнародної конкурентоспроможності української економіки з виваженим співіснуванням малих, середніх та великих підприємств держава не зможе виконати свої зобов’язання ні перед своїм власним народом, ані перед міжнародним співтовариством. УНП забезпечує політичну підтримку представникам національного бізнесу та капіталу, трудовим колективам і приватним підприємцям в усіх сферах суспільного виробництва та діяльності.

Ринкова економіка України повинна мати також екосоціальний характер і базуватися на принципах свободи, самовіддачі, відповідальності та солідарності. Вона пов’язує волю до праці кожного із соціальним балансом у суспільстві та дбайливим поводженням з довкіллям. Екосоціальна ринкова економіка визначається вільним вибором професії та робочого місця, вільним вибором у споживанні, вільною конкуренцією на ринку, вільним прийняттям рішень підприємцями та об’єднаннями за інтересами, а також соціальною справедливістю та довготривалістю дій.

Власна ініціатива та власна відповідальність щонайкраще підтримуються ринковими економічними механізмами і стимулами.

Держава зі свого боку повинна, окрім деяких випадків, не виступати сама як підприємець, а через відповідне антимонопольне законодавство та структурні заходи забезпечувати достатній рівень конкуренції там, де вона під загрозою.

Власність на засоби виробництва є передумовою для підприємницьких ініціатив. Власність гарантує особисту свободу, але водночас ставить обов’язки перед спільнотою. Придбання власності повинно бути уможливлено якомога більшій кількості людей. Важливим елементом широкого розподілу власності є матеріальна співучасть працівників підприємства.

Екосоціальна ринкова економіка спрямована на соціальну справедливість, щоб забезпечувати соціальну злагоду та економічну стабільність. Ми хочемо спільними зусиллями запобігти ризикам, коли це не під силу окремій людині. Усі заходи мають спрямовуватися на посилення власної відповідальності, а також персональної допомоги й солідарності.

Особливе значення для соціальної злагоди – передумови загальноекономічного успіху – має соціальне партнерство як модель мирного розв’язання конфлікту інтересів. Самоврядування, співучасть підприємств у процесах, тарифна автономія об’єднань є елементами соціального партнерства.

Необхідним для екологічно відповідальної ринкової економіки є визнання обмеженості запасів сировини та енергоносіїв, чітке зіставлення екологічних і фінансових наслідків, податкова політика, яка компенсує довготривале господарювання та обмежує споживання енергії і сировини, а за необхідності – заборона шкідливих для довкілля і для здоров’я продуктів у разі, якщо інструментів ринку недостатньо. Метою є не обмеження, а поліпшення якості економічного зростання, включаючи й перегляд визначення важливих показників валового продукту.

Ми виступаємо за розробку та реалізацію довгострокових національних та міжнародних планів дій щодо поліпшення якості довкілля. Стан природи та довкілля повинен посісти сильніші позиції у статистиці народного господарства.

Якість економічної та індустріальної бази України має постійно оновлюватися і зміцнюватися в процесі зростання інтернаціоналізації та глобалізації ринків.

Тому насамперед слід інвестувати в освіту, науку й дослідження, підтримувати нові технології, вдосконалювати інфраструктуру та усувати бюрократію. Гнучкі робочі графіки, дієздатне державне управління, безпека й соціальна злагода є наступними базовими передумовами.

Середній клас суспільства має стати важливим стрижнем української економіки. Для забезпечення його існування та підтримки заснування нових підприємств слід удосконалити процес накопичення власного капіталу.

5.2. Податкова, бюджетна та валютна політика.

Податки та збори повинні орієнтуватися на податкову справедливість. Оподаткування за віддачею не повинно сковувати приватну ініціативу та продуктивність громадян. Ми виступаємо за те, щоб поставити податкове законодавство також на службу збереження довкілля.

Податки, які стягає влада, мають бути помірними і не штовхати громадян до ухилення від їх сплати.

Податки мають стимулювати приватну ініціативу. Людина, яка відкрила власну справу, не повинна сплачувати податки з зароблених доходів протягом трьох років. Податкові органи не можуть здійснювати поліцейських функцій. Ми виступаємо за спрощені системи оподаткування у малому й середньому бізнесі, а також у сільськогосподарському виробництві.

Державний борг обмежує дієздатність держави та обтяжує прийдешні покоління. Ощадливість у витратах мусить, відтак, бути найвищим принципом відповідальної та довгострокової бюджетної політики. Заощадження повинно мати пріоритет над пошуком нових надходжень.

Стабільність вартості грошей є важливою передумовою для добробуту нашого народу та для економічного іміджу України.

5.3. Сільське господарство.

Нашою метою є виробництво високоякісних продуктів харчування та сировини, забезпечення умов життя, утримання та збереження культурних і відпочинкових ландшафтів, захист від природних ризиків, збереження та гарантування фермерських і неаграрних робочих місць на селі за збереження сільськогосподарських та лісогосподарських площ в Україні. Ми хочемо повернути Україні її історичну роль “житниці Європи”.

Найважливішою базою для доходів селян повинно й надалі залишатися сільськогосподарське виробництво. Воно має орієнтуватися на ринок і вдосконалювати продуктивність та конкурентоспроможність сільського й лісового господарства з урахуванням довгострокового збереження довкілля.

Працівникам сфери сільського та лісового господарства повинні забезпечуватися соціальні гарантії та можливість участі в загальному розвитку добробуту країни.

Конкурентоспроможність сільсько- та лісогосподарського сектору переробки і збуту слід підвищувати для забезпечення робочих місць та ціноутворення. Особливу увагу слід приділяти якості виробництва – від переробки до збуту. Колективні структури слід пристосовувати до сучасних умов ринку.

Слід особливо зважити на вдосконалення інфраструктури, створення робочих місць у сільськогосподарській переробній галузі. Можливості нових комунікаційних технологій для децентралізації ринку праці слід цілеспрямовано використовувати в інтересах аграрних реґіонів.

5.4. Енергетична політика.

Господарювання неможливе без використання енергії. Держава та економіка повинні докладати спільних зусиль для забезпечення нашого народного господарства енергоносіями та сировиною. Кожен громадянин зобов’язаний використовувати енергію ощадливо.

Енергетична політика повинна мати за мету забезпечення альтернативних джерел енергоносіїв та їх ефективне використання. Екологічно безпечним і самовідновлюваним енергоносіям, таким як вода, біомаса, сонце, вітер, має надаватись особливе значення.

Енергетична політика держави повинна бути спрямована на забезпечення енергетичної незалежності України, диверсифікацію джерел та шляхів постачання енергоносіїв.

5.5. Транспорт.

Україна як транзитна держава має унікальні транспортні можливості. Ефективні транспортні шляхи становлять невід’ємну систему кругообігу економіки. Високі інвестиційні потреби у сфері транспорту не можуть покриватися лише державними бюджетами. Відтак мають використовуватися також і можливості приватного фінансування.

Ми виступаємо за постійне вдосконалення усіх транспортних засобів у напрямку підвищення безпеки, економії енергії та зменшення шкідливих викидів.

В інтересах уникнення зайвого транспортування та оптимального застосування громадського транспорту слід насамперед при плануванні міст подбати про те, щоб робочі місця, житло та громадські заклади не були надто віддаленими одні від одних.

5.6. Інформатизація та телекомунікації.

Разом з посиленням спрямованості нашої економіки на розвинуті технології та послуги передача інформації набуває дедалі вагомішого значення. Світові економічні процеси вказують на те, що знання та інформація як фактор виробництва, а у зв’язку з цим – і телекомунікація як інструмент передачі, набуватимуть все більшого значення.

Ми виступаємо за те, щоб Україна кількісно і якісно приєднувалася до процесів розвитку телекомунікації в Європі.

Світове сплетіння потоків інформації та знань створює широкий доступ до можливостей освіти й культури, отже, зростають і шанси на поліпшення життя широких верств населення. У цьому зв’язку для держав на цій Землі відкривається можливість зробити свої культурні та духовні надбання доступними для інших людей і таким чином сприяти порозумінню між народами.

Завдання інформаційної політики ми вбачаємо у втручанні правовими методами туди, де персональної відповідальності недостатньо для захисту кожного зокрема.

5.7. Приватна власність.

Кожна людина вільна у виборі своєї діяльності, якщо це не заважає іншим людям та не створює небезпеки для суспільства.

Приватна продуктивна ініціатива має вітатися і не може стримуватися.

Приватна власність є священна і недоторканна. Експропріація власності є злочином.

Ми сповідуємо ринкову економіку, тобто економіку, базовану на приватній власності і приватній людській ініціативі, метою якої є загальний високий рівень добробуту всього народу.

Ми переконані, що соціальні проблеми краще вирішувати самій людині, ніж за неї це робитиме влада (тобто владний чиновник), саме тому мають бути створені всі можливості для приватної ініціативи людини. Влада має опікуватися та допомагати малозабезпеченим і знедоленим людям, які вже не можуть реалізувати свій потенціал.

Ми виступаємо за розвиток малого та середнього бізнесу як фундаментальної складової соціальної ринкової економіки.

Ми підтримуємо фермерську систему господарювання на селі, а також інші приватні форми господарювання на основі фермерства.

Ми виступаємо проти політики великих земельних латифундій, що можуть перетворити українського селянина на наймита.

5.8. Соціальна спрямованість ринкової економіки.

Ринкова економіка не може породжувати незахищеність людини перед ринком. Ринок не може бути стихійним.

Влада зобов’язана створити стабільні умови функціонування цивілізованої ринкової економіки та забезпечити соціальний захист громадян.

Для найманих працівників має бути гарантована заробітна плата на рівні, не нижчому від двох прожиткових мінімумів.

В Україні повинен діяти стандарт мінімальної заробітної плати – мінімальна погодинна тарифна ставка, яка має узгоджуватися зі стандартами прожиткового мінімуму.

Будь – які компенсаційні виплати мають здійснюватися тільки у грошовій формі.

Бюджетні кошти та кошти інших соціальних фондів мають розподілятися під громадським контролем за прозорими публічними процедурами. Нецільове використання бюджетних коштів є злочином.

В Україні має діяти сучасна система пенсійного, соціального та медичного страхування на персоніфікованій основі.

Українським громадянам мають бути доступні банківські кредити та системи грошового накопичення.

В Україні має діяти розвинутий фондовий ринок, через який громадяни можуть долучатися до інвестицій в економіку.

Ринкова економіка, як і приватна власність, не може бути самоціллю, а має стати генератором постійного зростання добробуту всього населення за особистої зацікавленості у цьому кожного громадянина.

Ми виступаємо за сприяння і розвиток внутрішнього ринку як гарантії стабільності економіки. Водночас Україна повинна створювати реальну конкуренцію на зовнішньоторговельних ринках.

Розділ VІ. Національна безпека

6.1. Багатофакторність поняття національної безпеки.

Наша стратегія безпеки повинна орієнтуватися на актуальні виклики, ризики й можливості. Ми виступаємо за участь у розбудові загальноєвропейської та міжнародної систем безпеки і хочемо, щоб Україна могла якомога більше впливати на прийняття відповідних рішень. Відтак ми визнаємо за собою зобов’язання і солідарність з усією спільнотою народів та її структур безпеки. Ми висловлюємося за участь України в гуманітарних, стабілізаційних, миротворчих та економічних заходах у рамках цих зобов’язань.

Національна безпека є багатофакторним комплексним явищем і може торкатися різноманітних галузей суспільного життя.

Національна безпека включає екологічну безпеку, енергетичну й економічну, інформаційну, військову, науково-технічну тощо.

При прийнятті відповідальних рішень вимоги національної безпеки мають враховуватися беззаперечно.

Держава, зокрема відповідальні структури влади, мають дієво реагувати на явища, які можуть створювати загрозу національній безпеці України, при цьому ми засуджуємо будь-які спроби використання факторів національної безпеки у політичних цілях.

6.2. Українське військо та військова доктрина.

Ми виступаємо за створення в Україні професійної армії з сучасним технічним оснащенням, виховану на традиціях українського козацтва.

Кадрове й матеріальне забезпечення Збройних Сил України має уможливити виконання безпеково-політичних завдань. Вирішальною тут повинна бути їхня військова дієздатність. Переформування системи оборони в напрямку професійного війська залежить від процесів у геополітичному полі. У рамках потреб широкомасштабної оборони країни на цивільну службу також припадає багато завдань, але вона має залишатися службою, альтернативною військовій. Ми за те, щоб жінки теж мали на добровільній основі можливість доступу до військової і цивільної служби.

Технічне переоснащення української армії має супроводжуватися військовими замовленнями на виготовлення техніки українськими виробниками або на основі співробітництва з іншими країнами.

Ми не заперечуємо присутності українських вояків в інших реґіонах світу з гуманітарними місіями або місіями відновлення миру.

За діями армії має бути встановлений громадський контроль.

Розділ VІІ. Зовнішня політика України

7.1. Загальні засади.

Зовнішня політика України повинна бути спрямована на утвердження її суверенітету, збереження територіальної цілісності та недоторканності кордонів, гарантування своєї безпеки, захист прав і свобод українських громадян та всього українства світу, захист легітимних інтересів фізичних та юридичних осіб України у стосунках з іншими державами, створення найоптимальніших зовнішніх умов для розвитку української економіки та культури, зміцнення миру і безпеки на Європейському континенті й у світі.

Зовнішню політику ми розглядаємо не лише як політику на рівні міждержавних стосунків, а й як політику сприяння розвитку різноманітних недержавних зв’язків і стосунків: між фізичними особами, суб’єктами економічних відносин, громадськими організаціями, у галузі культурних зв’язків, інформаційному просторі тощо.

Зовнішня політика України має створювати позитивний образ Україні за кордоном як демократичної держави, що сприятиме надходженню до України збалансованих іноземних інвестицій.

Ми виступаємо за набуття Україною членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного Договору. Саме орієнтація на сучасні європейські цінності та стандарти демократії, наполегливе навчання і праця дадуть українському народу шанс для найоптимальнішого майбутнього. Ми переконані в тому, що європейський інтеграційний процес найкраще гарантує захист Україні і Європи від сучасних та майбутніх небезпек. Лише в об’єднаній Європі український народ матиме мир, безпеку, справедливість і добробут.

При цьому ми хочемо зберігати та підтримувати дружні взаємовигідні стосунки з усіма державами, з якими волею долі українському народові довелося жити поруч протягом тривалого історичного часу.

Рух України до Європи, єдність з якою має суттєве підґрунтя, має базуватися як на спільних цінностях, спільному історичному досвіді і спільній ціннісній меті, так і на багатому розмаїтті різних національних та реґіональних традицій народів та етнічних груп. Люди, які житимуть у Європі, повинні почуватися і громадянами свого рідного реґіону, батьківщини, і європейцями.

Ми сподіваємося на те, що європейські та євроатлантичні зусилля Української Народної Партії будуть підтримані Європейськими Народними Партіями інших держав.

Як відповідальний член міжнародного співтовариства Україна повинна сприяти дотриманню загальновизнаних прав і свобод людини в світі. Додержання прав і свобод людини не є сферою, що може розглядатися як виключно внутрішня справа держави. Переживши трагедії організованих диктаторським режимом голодоморів, Україна як жодна інша держава світу усвідомлює важливість міжнародного моніторингу за дотриманням прав і свобод людини. Україна і в майбутньому повинна гарантувати захист і допомогу тим людям, які переслідуються з політичних, расових чи релігійних мотивів. Водночас слід подбати про те, щоб стрімке зростання міграції у світі, спричиненої тяжкою ситуацією в країнах походження, не призвело до нездоланних суспільних та економічних наслідків в Україні та в європейських країнах. Виконання у зв’язку з цим необхідних заходів правопорядку повинно відбуватися на основі врахування прав людини та поваги до людської гідності.

Ми вважаємо, що українські співвітчизники в усіх куточках світу є частиною українського народу. Тому Українська держава зобов’язана надавати світовому українству всілякої допомоги та сприяння.

7.2. Україна та Європейський Союз.

Європейський Союз став могутнім об’єднанням економічно розвинутих, демократичних держав Європи, великим сучасним і добре організованим ринком. Тому рух України до Європейського Союзу, до його високих стандартів демократії є шляхом до якісно іншого рівня економіки України та добробуту її громадян.

Ми вважаємо, що в України немає оптимальної альтернативи членству в ЄС.

Ми відкидаємо твердження про те, що Україна ніколи не зрівняється за своїм потенціалом та рівнем економічного розвитку з країнами-членами ЄС. Ми переконані, що розвиток країни залежить лише від можливості оптимізації внутрішніх ресурсів країни та спрямування їх на суспільні інтереси.

Чесна, порядна й патріотична влада – ось головний чинник, який може розкрити, помножити потенціал країни та взяти курс до Європейського Союзу.

Ми вважаємо, що після досягнення відповідних критеріїв демократії, захисту прав і свобод людини, забезпечення свободи інформації, забезпечення прав національних меншин, верховенства права, правової держави та конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки ми повинні оформити членство в Євросоюзі через відповідну адаптацію Конституції та законодавства України і загальноукраїнський референдум.

7.3. Україна і НАТО.

Ми виходимо з того, що безпека України в об’єднаній Європі є складовою безпеки усієї Європи. Україна також повинна робити свій посильний внесок у безпеку Європи. Наші безпекові зусилля мають здійснюватися також у рамках членства України в НАТО. Членство України в Альянсі разом з іншими індустріально розвинутими державами, зокрема з такою найпотужнішою в світі наддержавою, як США, є найоптимальнішим безпековим вибором. Адже захищатися власними силами від будь-якого можливого військового нападу, відмовившись від колективної безпеки, для України було б набагато дорожче і менш ефективно. Ми розглядаємо вступ України до НАТО не тільки як можливість долучитися до колективної безпеки в Європі, а й як можливість піднести на якісно інший рівень демократію, економічний та військовий потенціал України.

Ми розглядаємо НАТО як структуру, діяльність якої спрямована на забезпечення миру, стабільності й колективної безпеки в Європі та світі.

Ми вважаємо, що Україна як європейська країна конче зацікавлена у стабільності на континенті, а також у своїй участі в підтриманні цієї стабільності. Тому вступ України до НАТО є не лише бажаним, а й стратегічно важливим та надзвичайно необхідним кроком.

7.4. Україна та СНД.

Ми виходимо з того, що у рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД) за всі роки її існування не вдалося вирішити жодного стратегічного питання, а також питань, які зачіпають національні інтереси України.

У рамках СНД не розв’язані питання спільних кордонів, спільного майна та золотовалютних запасів СРСР, повернення вкладів громадян України, які були в Ощадбанку СРСР, і багато інших.

Тому ми вважаємо, що участь України в цій структурі має бути оптимізована аж до виходу з неї, щоб не нести тягаря невиправданих фінансових витрат. При цьому ми вважаємо, що Україна має тісно співпрацювати з усіма країнами, які входять до СНД, на двосторонній основі. Як засвідчив практичний досвід, саме двосторонні відносини України з країнами-членами СНД дають більше користі і розв’язують багато питань, що стосуються спільних інтересів.

7.5. Україна і світ.

Ми визнаємо значення конструктивної політики співпраці з усіма країнами світу. Це є однією з передумов для збереження миру у світі та екологічно безпечного сталого розвитку всіх держав. Україна повинна дотримуватися своїх зобов’язань щодо інших держав і підтримувати постійний діалог з нашими партнерами.

Україна як член міжнародної спільноти, зокрема ООН, має зобов’язання брати на себе відповідальність і співпрацювати над розв’язанням глобальних проблем. Сюди належить не лише наш внесок у забезпечення миру, а й боротьба проти голоду у світі, проти хвороб та епідемій, проти перешкод в отриманні освіти тощо. Міжнародний захист довкілля також є одним із глобальних завдань, які жодна держава не може виконати самостійно.

Ми твердо переконані, що Україна як член ООН, її спеціалізованих установ та інших міжнародних організацій має перед собою цілий спектр масштабних завдань, для виконання яких вона найкращим чином придатна.

Важливим фактором співробітництва є також взаємовигідні стосунки з недержавними структурами, організаціями, банками, фондами тощо.

Розділ VIII. УНП – виразник інтересів українського народу

Українська Народна Партія сповідує демократичні принципи як у своїй політиці, так і у внутріпартійному житті.

Ми прагнемо розбудувати партію, ідеї якої сприймалися б у всіх реґіонах України.

Створення партій за підтримкою тільки окремого реґіону, незважаючи на їх загальнонаціональний статус, веде до реґіоналізації України та загрожує її цілісності.

Ми визнаємо, що у членів партії можуть бути однакові погляди на фундаментальні цінності, але можуть бути різні точки зору щодо шляхів їх реалізації. Ми відкидаємо будь-яку нетерпимість щодо інших точок зору в партії.

Дискусія у партії є демократичним інструментом вироблення колективної думки, який є запорукою від прийняття відверто помилкових рішень.

Ми визнаємо політичну відповідальність керівництва партії за наслідки його діяльності, оцінкою яких мають бути результати виборів.

Ми готові до співпраці з іншими партіями, які сповідують близькі до наших ідеї і цінності або відверто не заперечують їх як у національному, так і міжнародному масштабі.

Ми готові до створення політичних блоків на виборах з близькими до нас за ідейними засадами партіями для здобуття спільної перемоги.

Післямова

На засадах цієї Програми ґрунтується діяльність Української Народної Партії. На її основі мають розроблятися окремі програми з конкретних питань, що стануть основою дій партії на відповідний відтинок часу.

Прийнято на V з’їзді УНП 20 грудня 2003 року.

Партнери та друзі

Skarbynatsii 160x80

Галерея

Наші контакти

Секретаріат

04071, м.Київ,

вул. Верхній Вал 30А, 4-й поверх

Тел: (044) 425-21-15

 

 

JoomShaper
Розробка сайту   Original without effects on transparent background 333x75