Другий рік поспіль Луганськ відзначає падіння нацистського режиму загальноміською акцією «Стрічка пам’яті – символ Перемоги, який зв’язав покоління». На жаль, ті, хто чіпляє на себе чи на свій автомобіль ті стрічки, зовсім не знають історії ані Росії, ані України.

 

«Цікаво, - зауважили партійці, - що нічого нового провладні сили не вигадали, а вкотре використали адмінресурс, залучивши для свого піару близько шести тисяч школярів та ліцеїстів обласного військового ліцею, які тримали Георгіївську стрічку, що розтяглася центральними вулицями Луганська на 15 кілометрів.

 

По завершенні Георгіївська стрічка була розрізана, молодь пов'язала її частини на молоді дерева, які були посаджені біля Меморіального комплексу в минулому році, коли вперше в місті проходила ця сумнозвісна акція.

 

«Прикметно, - наголосили в обласній організації, - що більшість опитаних не змогли сказати, що символізує ця стрічка, і хоча б трохи розповісти про її історію.

 

Хоча нічого дивного в цьому немає, бо дорослі луганці самі нічого конкретного про ці стрічки  сказати не можуть, бо це – не більше ніж піар-хід Кремля, який українська влада мавпує, навіть і не здогадуючись, що Георгіївська стрічка не має ніякого відношення до Радянської Армії в роки Великої Вітчизняної війни і ними НІКОГО і НІКОЛИ в СРСР не нагороджували, а нагороджували тих, хто боровся проти більшовизму в лавах СС, РОА і так далі – тобто воїнів по інший бік лінії фронту.

 

За словами партійців, таке використання георгіївських стрічок започаткували з 2005 року в Росії як створюваної там традиції масового вшанування Дня перемоги, яку Москва поширює і на інші післярадянські держави.

 

Історики нагадують, що стрічка ордена Святого Георгія Російської імперії не має ніякого стосунку до Другої світової війни, і називають її сучасне використання «символом російського шовінізму».

 

Довідка. Георгієвська стрічка походить з нагород Російської імперії: ордену Святого Георгія – вищої військової нагороди Російської імперії (встановленої Катериною ІІ для відзнаки офіцерів за заслуги на полі бою) та Георгіївського хреста – нагородного знаку до ордена Св. Георгія для нижніх чинів з 1807 по 1917 роки за видатну хоробрість, виявлену в бою проти ворога.

Чорний та жовто-помаранчевий кольори символізують дим та полум'я і є знаками особистої доблесті на полі бою. Також вважається, що ці кольори мають у своїй основі життя святого Георгія Переможця і символізують смерть та воскресіння. Під час оборони Севастополя 1854–1855 рр., через неможливість отримати сам орден чи хрест, для відзнаки на грудях носили лише саму стрічку. Це була відзнака дуже авторитетна – її давали лише за особливу хоробрість та відвагу в бою, вказували, що її носій пройшов «дим та полум'я». І за які такі «заслуги» та за яким правом їх роздають зараз усім підряд?

Пізніше Георгієвська стрічка була характерним елементом «екіпіровки» російських монархістів-чорносотенців.

Большевики, які мали іншу відзнаку – червону стрічку – після здобуття влади влаштовували справжнє полювання на георгіївських кавалерів та намагалися знищіти все, що пов'язане з цією нагородою. Тому доволі дивним тепер виглядає суміш георгіївських стрічок з червоною символікою.

У часи Другої світової війни воїнів Червоної Армії георгіївськими стрічками ніколи не нагороджували. Георгіївськими хрестами нагороджували вояків РАО – «Русской освободительной армии» – яка воювала у складі Вермахту. В Червоної Армії була лише Гвардійська стрічка як елемент Ордену Слави та декількох медалей.

 

Партнери та друзі

Skarbynatsii 160x80

Галерея

Наші контакти

Секретаріат

01021, м.Київ,

вул. Мечнікова 16, офіс 4.1

Тел: (095) 145 6940

 

 

 

JoomShaper
Розробка сайту   Original without effects on transparent background 333x75