Принцип «хороший» банк і «поганий» банк для територіального перерозподілу на Сході

«Як один з варіантів реорганізації сучасних територій Донецької і Луганської області може полягати у повернені півночі Луганської області до Харківщини (у складі якої вони перебували до 1925 року…»

У 2013 році для порятунку банківського сектору Кіпру європейці запропонували кіпріотам заморозити всі рахунки в двох найбільших банках країни після чого всі депозити на суму до 100 тисяч євро відправити в «хороший» банк, а інше — в «поганий»

«Поганий» банк (англ. Bad bank) означає спеціальну фінансову інституцію, що створюється для скупівлі низько- та неліквідних активів інших банків, що іменуються в світовій практиці токсичними активами (англ. toxic assets).

До чого «банківська» термінологія для вирішення питання територіальної організації на Сході України? Та все як раз просто — північ Луганської області, захід і південь Донецької області це ті «депозити» які треба перевести «хороший» банк, а решта територій які станом на кінець червня 2014 року лише умовно конторлюються українською владою це «токсичні активи» які треба об'єднати у «поганий» банк.

Конституція України дає вичерпний перелік адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня, які згідно пропозицій президента Порошенка мають називатись «регіонами». Серед цих регіонів є згадані вище Донецька і Луганська область, а є і Закарпатська та Волинська область. Знов питання до чого тут Закарпаття і Волинь? І знов все просто — адміністративними центрами тут є Ужгород та Луцьк відповідно, а отже і у Донецькій чи Луганській областях можуть бути адміністративні центри у інших областях.

Як один з варіантів реорганізації сучасних територій Донецької і Луганської області може полягати у повернені півночі Луганської області до Харківщини (у складі якої вони перебували до 1925 року

Формування із «токсичних» регіонів «нової» Луганської області із центром у Донецьку, а Донецької область обмежити її південними та західними районами із центром у Маріуполі із проведенням виборів у нові обласні ради (бажано за новим законом).

Варіант не бездоганний і потребує детального моделювання та обговорення (як питань політичних і соціальних так і логістичних), але принаймні може бути публічно продискутований, а головне зреалізований без змін до Конституції рішенням Верховної Ради України, як це було у 1986 році, коли після аварії на ЧАЕС з території двох районів Чернігівської області було виділено нову адміністративно-територіальну одиницю Київської області — місто обласного підпорядкування Славутич.

У разі проведення повноцінної адміністративно-територіальної реформи, на нашу думку взагалі задуматись про доцільність збереження обласного рівня територіальної організації, або максимального скорочення управлінських та розподільчих функцій на такому рівні та перенести акцент регіональної політики на рівень великих міст (міських агломерацій) та укрупнених адміністративних районів.

Такий адміністративно-територіальний устрій вже існував у радянській Україні до початку репресивного «великого скачка» та «колективізації», для чого і створювались існуючи і до нині централізовані адміністративні області

Отже якщо шукати шлях для порятунку «активів» на сході, варто зробити перший крок для їх поділу на «хороші» і «токсичні», а вже другим кроком проводити докорінну реновацію проблемних територій.

Детальніше:

http://vgolos.com.ua/blogs/pryntsyp_horoshyy_bank_i_poganyy_bank_dlya_terytorialnogo_pererozpodilu_na_shodi_149504.html

Олег Немчинов, викладач Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ, член Центрального проводу УНП

Читайте також: