Сценарій повного знеструмлення ЗАЕС – абсолютно реалістичний, – Юрій Костенко в етері передачі «Свобода LIVE» на «Радіо Свобода». ВІДЕО

Надзвичайно загрозливу ситуацію, пов’язану з нещодавніми обстрілами ЗАЕС російськими військовими терористами, з можливою втратою водопостачання та охолодження реакторних установок ЗАЕС через запущений божевільними московськими імперіалістами один із сценаріїв ядерної катастрофи, а також ініційоване Москвою засідання Радбезу ООН перший керівник української урядової делегації на переговорах з Російською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993 роки), ексміністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1992–1998 роки), лідер УНП Юрій Костенко прокоментував в етері передачі «Свобода LIVE» на «Радіо Свобода» 11 серпня 2022 року.

Москва буде використовувати майданчик Радбезу ООН для того, щоб повністю перекладати вину на Україну за можливу ядерну аварію на ЗАЕС. Але питання тут треба ставити по-іншому. Чому саме МАГАТЕ разом з іншими демократичними країнами і, у першу чергу, з Україною не ініціювало засідання Радбезу ООН, присвяченого саме ядерному тероризму росії? І це повинно було бути здійснено як тільки російські війська зайшли на майданчик ЧАЕС, а пізніше і на ЗАЕС. Все це лише підтверджує тезу, що, на превеликий жаль, МАГАТЕ не було готове до таких сценаріїв і це вже дуже погано для цієї організації, яка повинна слідкувати за усіма аспектами ядерного тероризму, включно із захопленням АЕС. До того ж, і українська влада, яка діяла в особі Енергоатомута Державної інспекції ядерного регулювання поводилася вкрай неадекватно тим загрозам, що складалися на майданчиках і ЧАЕС, і ЗАЕС. Отже, мій висновок такий із того, що вже було – час втрачено. Слід також зауважити, що більшість експертів та аналітиків, які оцінювали військові дії росії в Україні, говорили лише про можливе застосування ядерної зброї – стратегічної або тактичної. Але чомусь жодного разу не обговорювалося питання ядерної війни із застосуванням росією своїх ракет для бомбардування українських АЕС, або ж терористичного акту на самій ЗАЕС. Це також величезна прогалина у тому, що мали б робити як наші профільні установи такі як Енергоатом, Державна інспекція ядерного регулювання, а також МАГАТЕ.

Тому треба сьогодні виходити із тих реалій, які вже склалися. А склалися надзвичайно страшні реалії – можливий вибух усіх реакторів на ЗАЕС. Чому може статися така катастрофа? Внаслідок втрати водопостачання та охолодження реакторних установок. Приблизно за таким сценарієм вибухнули реактори у 2011 році на японській АЕС «Фукусіма-1». Тоді цунамі зруйнувало всю систему охолодження реакторних установок і поступово, у міру накопичення водню, внаслідок радіолізу, вибухнули 3 реакторні установки на цій одній із найбільших АЕС в Японії.

Отже, сценарій повного знеструмлення ЗАЕС – абсолютно реалістичний. І МАГАТЕ, разом з українським урядом і представниками демократичних країн, що використовують ядерну енергію, повинні терміново розробити упереджувальні заходи. Що маю на увазі? По-перше, демократичний світ повинен чітко задекларувати те покарання, яке понесе росія за ядерний тероризм. І не тоді, коли вже вибухнуть реактори, а зараз, бо це дуже принципова річ. Сьогодні повинен бути сформований новий жорсткий санкційний пакет саме за ядерний тероризм росії і окремо від усіх інших пакетів. Бо це вже не шантаж. Ядерний тероризм росії – замінування ЗАЕС головорізами вагнерівцями – означає, що сценарій ядерної катастрофи вже запущено, тобто добро на нього отримано особисто від божевільного президента путіна. Тож, світ має не просто готуватися до цього апокаліпсису, а рішуче йому протидіяти і не слухати побрехеньки на Радбезі ООН російських невігласів.

Наслідки ядерної катастрофи, на превеликий жаль, ніхто із експертів чітко окреслити не може. Це вже було і на ЧАЕС, коли такого масштабу аварію – запроєктну – ніхто навіть не думав прогнозувати і тим паче розробляти якісь запобіжні заходи щодо її локалізації. Те ж саме стосується й аварії на АЕС «Фукусіма-1». Отже, чітко назвати масштаби аварії неможливо, тому що невідомий її сценарій розвитку. Наприклад, на АЕС «Фукусіма-1» це був лише викид радіоактивного пару, який призвів до того, що понад 150 тисяч населення було евакуйовано. Але врятувало ситуацію те, що станція була розташована на березі океану і більша частина скидів радіоактивних речовин відбулася в океан, у тому числі, це стосувалося і парогазової радіоактивної суміші.

Як буде з Україною? Однозначно набагато гірше, і не лише їй, але прилеглим країнам. Все залежатиме від метеоумов – куди повіє вітер у перші години після вибухів, туди і полетить основна радіоактивна хмара, випалюючи все на своєму шляху. Є ще варіант ядерної аварії, коли в силу тих чи інших обставин може бути викинута суміш із реакторної установки – те що відбулося на ЧАЕС. Тому теоретично необхідно прораховувати різні сценарії. З іншого боку, практика катастрофи на ЧАЕС свідчить про те, що чорнобильська радіоактивна хмара, яка піднялася на 11 км, тричі обігнула Земну кулю. Тобто тут навіть не йдеться про простір від Атлантики до Уралу, а йдеться про всю планету Земля. Щодо масштабів радіоактивного забруднення, то вони не визначені і донині. Адже випадання радіоактивних речовин відбувалося фрагментарно, здебільшого з опадами. І цьому багато країн навіть не надавали великого значення. Але те, що мільйони людей, чи навіть мільярди людей отримали те чи інше дозове навантаження – це незаперечний факт.

Що буде із ЗАЕС і тими страшними наслідками до яких може призвести ядерний тероризм росії? Дуже важко прогнозувати. Тим паче, коли зараз іде війна. В умовах війни як можна локалізувати цю аварію? На ЧАЕС за час активної фази аварії у її ліквідації було задіяно понад мільйон військовослужбовців. А що зараз робити, коли, боронь Боже, відбудеться така страшна трагедія? Як її локалізовувати, якими силами, якими ресурсами? Ніхто над цим, на превеликий жаль, не працює. Енергоатом сценаріїв не видає. Нехай ці сценарії будуть, можливо, завищені, найгірші, але про них повинен почути увесь світ. І лише коли світ збагне масштаби того, що коїть путін, лише тоді він наважиться на ті заходи, які давним-давно треба застосувати до ядерного терориста, ядерного шантажиста і загалом до цього божевілля путінського на яке весь світ дивиться із жахом, але, на превеликий жаль, адекватно не реагує. Мається на увазі дуже жорсткі санкційні механізми, радикальне збільшення постачання зброї Україні та її підтримки. Світовій спільноті треба працювати набагато ефективніше, аби не допустити ядерного апокаліпсису планети.

https://www.youtube.com/watch?v=jIlxeuZawiE

Довідково.

Юрій Костенко – заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії (1991 рік), голова Спеціальної робочої групи з підготовки до ратифікації Договору СТАРТ-1 (1992–1994 роки), перший керівник української урядової делегації на переговорах з Російською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993 роки), міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1992–1998 роки), народний депутат України I–IV, VI скликань (1990–2012 роки), автор книги «Історія ядерного роззброєння України» (англійський переклад «Ukraine's Nuclear Disarmament: A History» виданий Гарвардським університетом у 2020 році), лауреат канадського Літературного фонду імені Стенлі Пітерсона [Peterson Literary Fund] (2021 рік).

Юрій Костенко, Повномасштабна російсько-українська війна, Ядерний тероризм, ЧАЕС, ЗАЕС, АЕС, Ядерна війна

Читайте також: