У луганському сквері пам’яті відзначили День жертв Голодомору
Луганська обласна організації Української народної партії УНП разом із громадськістю Луганщини відзначили День Пам’яті жертв Голодомору. 24 листопада у сквері Пам’яті біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років зібралися представники громадських організацій, політичних партій, вчителі, студенти. Молебень за загиблими відслужили священики Української православної церкви Київського патріархату.
Голова Луганського обласного об’єднання «Просвіта», історик Володимир Семистяга нагадав, що в цьому році вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене доброчинцям, які рятували від голоду співвітчизників. За його словами, були такі люди і на Луганщині.
«У 32-33 роках на Старобільщині знайшлися представники влади, які протидіяли Москві. За це Сталін особисто підписав наказ про їхнє знищення», – розповів Володимир Семистяга.
За словами історика, підрахувати точну кількість загиблих під час Голодомору 30-х на Луганщині неможливо. «Не всі архіви нам доступні, частина архівів знищена. Але практично не було такого району, який би оминув голод. Кожного дня знаходили трупи на вулицях населених пунктів, і навіть у нас у Луганську. Голодні люди йшли із сільських районів, зі Слобожанщини. Там в основному проживали українці», – зазначив Володимир Семистяга.
Присутній на заході колишній директор державного архіву Луганської області Микола Старовойтов розповів, що під час підготовки книги про Голодомор на Луганщині у 1932-1933 роках знайшов матеріали про загибель дітей в одному із дитячих будинків області. «За документами у цьому дитбудинку від голоду померло 38 дітей у віці від двох тижнів до 12 років. Це діти, яких держава взяла під свою опіку, а потім кинула на голодну смерть», – констатував екс-директор архіву.
Голова Луганської обласної організації Української народної партії Валентин Ткалич зауважив, що минуло шість років відтоді, коли Верховна Рада України після тривалих і «палких» дискусій ухвалила закон, який визнав Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу, але влада ще й досі не усвідомила цього.
Ткалич нагадав, що першими дослідниками Голодомору 1932-1933 рр. були американські історики (Р.Конквест і Д.Мейс), а не українці, для яких і досі московські архіви під замком. Але ще живі люди, які пам΄ятають ці страшні роки і можуть розповісти про той жахливий час, коли на долю наших співвітчизників випало страшне випробування – країна, яка годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду, свідомо спланованого більшовиками з метою прискорення примусової колективізації, ліквідації кулаків як класу, знищення «ворожих елементів».
«Час лікує душевні рани, але цю рану загоїти неможливо. Нас всіх можна вважати постраждалими, бо кожен з нас втратив частку свого коріння. Тож давайте не забувати нашу історію», - закликав представник УНП.