Юрій Костенко у коментарі СІП: «Питання санкцій за міжнародний ядерний тероризм на сьогоднішній день ніхто не розглядає»

Події, що розгорнулись довкола Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) продовжують тримати у напрузі без перебільшення весь світ.

Місто Енергодар, в якому знаходиться атомна електростанція, було зайняте російськими військами ще в березні. Зараз місто знаходить в зоні бойових дій, що може спровокувати ядерну катастрофу. Сьогодні до ЗАЕС вирушила місія Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ).

Про очікування від цього візиту, про загрозу ядерної катастрофи та ситуацію довкола електростанції «Соціальній інформаційній платформі» розповів Юрій Костенко. Він обіймав посаду міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України у 1992–1998 роках – найдовше з усіх очільників цього відомства.

Міжнародний ядерний тероризм

Експерт пояснює: для того, щоб станція працювала безпечно, встановлені певні вимоги, базовані на нормах міжнародного ядерного законодавства і рекомендаціях МАГАТЕ. Насамперед, це фізичний захист ядерної установки, який складається з того, що доступ до території, де розташовані ядерні енергетичні об’єкти, категорично заборонені стороннім особам. Навіть цивільні літаки не можуть пролітати над атомними енергетичними установками. Їх маршрути спеціально змінюються. Оперативний персонал станції повинний забезпечуватися всім необхідним, щоб він міг спокійно впевнено керувати енергетичною установкою тощо.

«Всі ці норми ігноруються. В районі ЗАЕС ведеться війна. Міжнародне право взагалі не допускає такого сценарію. Туди неможна наближатися навіть мирним особам. На самій станції є військові російської армії, які також порушують принципи безпеки її роботи. Завезли туди військову техніку. Це повне заперечення всіх норм щодо безпеки ядерних енергетичних об’єктів, не кажучи вже про обстріли території самої АЕС», – пояснює Юрій Костенко.

Чи допоможе МАГАТЕ?

«Те що робіть росія, чітко має єдине визначення – міжнародний ядерний тероризм», – каже Костенко.

Він вважає, що всі міжнародні інституції заплющують на це очі. МАГАТЕ повинно було в першу чергу відреагувати на захоплення і ЧАЕС, і Запорізької станції. Але в перші місяці окупації вони просто говорили: «Радіаційний фон в межах норми, ми не бачимо небезпеки чи загрози виникнення ядерної аварії». Але ядерна аварія виникає вже як наслідок. Тобто внаслідок порушення всіх цих принципів безпечного використання ядерної енергії. «МАГАТЕ жодного разу не зробило такий аналіз і такі дефініції аж до останнього часу, поки вже не було відключено енергопостачання ЗАЕС, поки не були знищені лінії живлення, коли вже система вийшла тотально з під контролю», – скаржиться колишній міністр екології.

До речі, саме він у 1997 році підписував угоду між Україною і МАГАТЕ, яка входить в систему ООН і відповідає за елементи ядерної безпеки.«Всі ці речі з перших днів окупації наших ядерних енергетичних об’єктів росією повинні були виноситися на високий рівень, на рівень Ради Безпеки ООН. Не росія мла бути ініціатором засідання радбезу, а саме МАГАТЕ. Разом зі США, Британією, Францією. Які повинні були добиватися радикальної зміни політики щодо росії, в тому числі санкційної. Питання санкцій за міжнародний ядерний тероризм на сьогоднішній день ніхто не розглядає», – наголошує Юрій Костенко.

Такої критичної ситуації зі станом безпеки ядерної електростанції в світі ще не було. Це виклик не тільки для Україна, а для всього світу. Російська державна корпорація «Росатом» веде ядерну діяльність в багатьох країнах світу. Костенко вважає, що демократичний світ повинний був терміново ввести проти них санкції.

«Росатом» так само, як військово-промисловий комплекс росії, повністю залежить від поставок із Заходу. Такий пакет санкцій, я думаю, швидше б урезонив Путіна, ніж загроза відключення від SWIFT (міжнародна банківська система)», – додає політик.

Натомість від візиту МАГАТЕ він великого позитиву не очікує. Проблема полягає у складі делегації:

«З того списку, що я побачив, дві країни, які можуть назвати речі своїми іменами – це Польща і Литва. Всі інші країни, які представлені, зокрема, наскільки я знаю, Китай та Іран – це проросійські. А так звані нейтральні, які не мають своєї політичної позиції, можуть давати у висновках ті рекомендації, які буде тією чи іншою мірою диктувати росія. Тому особисто у мене очікувань, що МАГАТЕ запропонує реально адекватну резолюцію щодо стану безпеки, немає».

Які ризики несе зупинка реактору

Нещодавно в США закликали тимчасово відключити ядерні реактори, щоб уникнути ризиків. Однак, наш співрозмовник з цим категорично не погоджується і детально пояснює, що може статися у такому випадку.

Зупинка реактора – це заглушка. Він не буде видавати енергію. Але як забезпечити охолодження реактору? Він постійно має високу температуру. Те саме стосується відпрацьованого палива. Попри те, що воно відпрацьоване, тепловиділяючий ефект відбувається роками. Охолодження здійснюється насосами, які потребують електроенергію. Аварійне охолодження, якщо, наприклад, якась аварія, здійснюється резервними дизель-генераторами. Але ніхто не знає наскільки вони надійні. Ніхто не знає, скільки там є дизелю. Схожа ситуація була свого часу у Чорнобилі. Блоки заглушені, але тепловиділення продовжуються, потрібно охолодження. Припустимо, росіяни зруйнують останню лінію електропостачання. Відтак, без електроенергії станція нездатна буде функціонувати без порушень норми ядерної безпеки. За таких умов відбувається дуже швидкий радіоліз водню – утворюється гримуча суміш. Саме це стало свого часу причиною вибухів на атомній станції Фукусіма після цунамі. Той водень розніс всі реактори, які не охолоджувалися. Отже, на думку Юрія Костенка, сама заглушка реакторної установки нічого не дає з точки зору запобігання великої радіаційної аварії. Він наполягає, що єдина міра, яка убезпечить роботу Запорізької станції – це виведення всіх військових з її території. По периметру мають бути встановлені військові місії ООН, щоб навіть близько не допустити російських військових. І, звісно, заборона обстрілів.

Що робити в разі аварії

«В разі ядерної аварії у нас є досвід Чорнобильської катастрофи – там розписані всі технології, що і як треба робити. Але це можна робити, коли немає війни», – наголошує Костенко і далі описує, як можуть розвиватися події.

«Якщо, не дай Боже, вибухає ядерна установка, то оперативний персонал буде займатися ліквідацією. Але цього недостатньо. Потрібно, щоб були задіяні, в тому числі, пожежні машини і спеціальна техніки, щоб забезпечувала водопостачання реакторних установок. Цієї техніки на окупованих територіях немає. Все це має приїхати із Запоріжжя, бо там є спеціальний загін підготовлений на випадок імовірної аварії. Але хто їх пропустить через лінію фронту?», – задається питанням Костенко.

«Що робити населенню? Річ у тому, що Все буде залежати від господа Бога і куди подує вітер. Коли вибухнув Чорнобиль, то спочатку вітер дув в сторону росії, повертаючи їй все чорнобильське добро у вигляді радіаційних опадів. Потім – Білорусь, потім – Північ, потім – Захід. І лише 1 травня 1986 року вітер подув у Київ, де «доблесна» компартія вивела дітей на першотравневу демонстрацію. Але за цей час суттєво ослабився рівень радіації цієї радіоактивної хмари. Якби в перший день в сторону Києва дув вітер, то Києва б не було як такого, це була б Хіросіма», – згадує Костенко.

За його словами масова йодифікація населення в зоні потенційних ризиків повинна бути 100-відосткова. Це те, чого не зробили під час Чорнобильської аварії, і потім дуже багато людей і особливо дітей страждало раком щитовидної залози.

«Зараз, я думаю, ці речі також не робляться. Щодо зони Запорізької АЕС я такого не чув. Бо, в решті решт, вона окупована. А от військовим, наскільки наша розвідка інформує, вже видали такі таблетки. Але у випадку важкої радіаційної, тим більше ядерної аварії це як мертвому припарка», – підсумовує Юрій Костенко.

Рубрика: Війна, Окупація/деокупація

Джерело: social.com.ua

Дата публікації: 31.08.2022 20:00

Довідково.

Юрій Костенко – заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії (1991 рік), голова Спеціальної робочої групи з підготовки до ратифікації Договору СТАРТ-1 (1992–1994 роки), перший керівник української урядової делегації на переговорах з Російською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993 роки), міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (1992–1998 роки), народний депутат України I–IV, VI скликань (1990–2012 роки), автор книги «Історія ядерного роззброєння України» (англійський переклад «Ukraine's Nuclear Disarmament: A History» виданий Гарвардським університетом у 2020 році), лауреат канадського Літературного фонду імені Стенлі Пітерсона [Peterson Literary Fund] (2021 рік).

Юрій Костенко, Повномасштабна російсько-українська війна, Ядерний тероризм, ЧАЕС, ЗАЕС, АЕС, Ядерна війна, МАГАТЕ, ООН

Читайте також:

Контакти

  • Українська Народна Партія
  • Україна, 01601, м. Київ
  • вул. Мечнікова 3, офіс 314
  • Тел.: +38 095 145 6940
Image
Image
Image